ПРОВУ́ЛОК, лка, ч.
Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями.
Як в чарівному сні, вона ходила за ними по вузеньких провулках з застояним теплом (М. Коцюбинський);
Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра);
Адреса, записана на папірці, вела з головної вулиці в тихі зелені провулки, де в нагрітому сонцем повітрі пливли пахощі квітів (Д. Ткач);
* У порівн. Є долина, мов провулок, Звуть її “дорога духів” (Леся Українка);
// Обмежені двома вулицями два ряди будинків з проїздом та проходом між цими рядами.
– Схочете, заходьте, Катре. Це недалечко тут – Дніпровський провулок, п'ять, – спитаєте (А. Головко);
Брати Столярови докінчували вже чи не сороковий рейс з кінця в кінець Третього Малого провулка (Ю. Смолич).
ПРОВУ́ЛОК (місце для проходу і проїзду між двома вулицями; невелика вулиця), ПРОЇ́ЗД, ЗАВУ́ЛОК (ЗАУ́ЛОК рідше) розм. Бродить ніч по вулицях зимових, у провулках вітром завива (В. Сосюра); Зовсім поблизу, тільки через проїзд,.. в бастіоні ще петровських часів, — авіатори.. долали свої солдатські нічниці піснею (Ю. Смолич); Бачили тієї ночі вишневу "Волгу" в заводському районі, де вона гасала по темних завулках (О. Гончар); Місто як місто — улиці та заулки, будинки та крамниці (Марко Вовчок).
-лка, ч.
Обмежений двома рядами будинків простір для їзди та ходіння між двома вулицями. || Обмежені двома вулицями два ряди будинків із проїздом та проходом між цими рядами.
прову́лок
[проувулок]
-лка, м. (на) -лку, мн. -лкие, -лк'іў
[prowułok]
ч.
Zaułek
By-street; (вузький) розм. lane, alley; (тупиковий) blind alley, impasse
Завулок, привулок, притока, див. перевулок
【阳】 小巷, 胡同
Прову́лок, -лка, в -лку; -ву́лки, -ків
Завулак