МУРАШНИКО́ВИЙ

МУРАШНИКО́ВИЙ, а, е. Прикм. до мура́шни́к. У Варивона до краю загострився слух, зір, нюх, і ноги почали так дерев’яніти, начеб їх втиснули в мурашникові купини (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 545). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 828.