НЕЗНА́ЄМИЙ, а, е, заст., поет.
Те саме, що невідо́мий, незна́ний.
Не із Литви йде князь сподіваний, Ще незнаємий, давно жаданий (Т. Шевченко);
Розкривали вони [гуцульські оповідання] перед нею нові світи в туманах невідомості, квітли квіти незнаємі (Г. Хоткевич).
-а, -е, заст., поет.
Невідомий.