ОБЛЯМІВКА

ОБЛЯМІ́ВКА (оздоблення у вигляді вишивки, смужки тканини, хутра і т. ін. на місцях стику або по краях одягу, взуття і т. ін.), ЛЯМІВКА, О́БВІ́ДКА, ОТОРО́ЧКА (ОБТОРО́ЧКА рідше), КАЙМА́, КАНТ, ЛИ́ШТВА, ОБШИ́ВКА, ОБШИТТЯ́, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОКАНТУВА́ННЯ, ОКРА́ЙКА, ПІДПУ́ШКА (у вигляді смужки хутра); ТА́СЬМА́, ТОРО́ЧКА розм., ТАСЕ́МКА рідше, ГАБА́ заст. (тільки про плетену, ткану або з тканини стрічку). — Добре, пане. Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб); На чолі (вершників) їхав у блискучій візантійській зброї молодець у червоному плащі з парчевою лямівкою (Юліан Опільський); Прекрасна художня обвідка килима побудована на елементах старовинного національного орнаменту (з газети); З-під чорної оторочки кожушини в нього квітами червоніла маніжка (С. Чорнобривець); На ній (Ваті) була темно-червона коротенька кофточка з чорними обторочками на грудях, на шиї і рукавах (І. Нечуй-Левицький); Проводжала мила край села, На прощання хусточку дала, — Хусточку червону із каймою (І. Нехода); Це був Павло Швед у синіх, з вузенькими червоними кантами, брюках (П. Автомонов); На кучерявій голові в неї красується берет, спідничка.., на ногах нові черевички і шкарпетки з лиштвою (П. Панч); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Ю. Яновський); Вишивальниця.. місця стику заповнює вузеньким кольоровим взором, так званою мережкою, або просто обшиттям (з журналу); На червону окантовку вогкої майки перехилилось брунатне пругке підборіддя (М. Стельмах); Вона мала велику пристрасть до нових хусток із окрайкою (Марко Вовчок); Галя була одягнена по-весняному: ..коротенька спідничка та біла матроска з синім викотом (коміром) та трьома білими тасьмами по його бережках (Ю. Смолич); Оксамитова з безліччю складок спідничка шовковою торочкою облямована (Л. Юхвід); Сама Анна у білій сукні, лямованій по всіх рубцях широкою чорною габою (Леся Українка).

ОБЛЯМІ́ВКА (те, що по краях смугою обрамовує, оточує що-небудь), БОРДЮ́Р, ОБІДО́К, О́БВІ́ДКА, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОБЛЯМУВА́ННЯ, БЕРЕГИ́ тільки мн., КАНТ рідше. — Ці камені йдуть на облямівку шляхів міста, — відповідає засмаглий, з сивими бровами каменяр (Т. Масенко); За аркою починалась алея з широким бордюром квітів по обидва боки (П. Панч); Нова тарілка, з позолоченим обідком, так і випорснула в Уляни з рук (В. Кучер); Очі (Несторової), колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Ірина Вільде); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Ю. Смолич); Великі горіхові очі (Ніни) в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій (О. Копиленко); Коридор зеленів килимовою доріжкою з червоними берегами (П. Дорошко).

ОБЛЯМІ́ВКА, и, ж.

1. Вишивка або смужка тканини, хутра і т. ін. на краях одягу, взуття і т. ін. для оздоблення; лямівка, оторочка.

Козацький червоний кунтуш, з вильотами на рукавах та золотими облямівками так і просився на його пишну постать (І. Нечуй-Левицький);

– Візьміть мою кунячу шубу з бобровою облямівкою та коміром (З. Тулуб);

* Образно. – А ця облямівка, – вона доторкнулась до Лариної шиї, – найбайдужішого до жіночої краси примусить звернути увагу на золото вашого волосся (Ю. Шовкопляс).

2. перен. Те, що смугою оточує що-небудь.

Ось невеличке озерце, кругле, схоже на голубе блюдечко, в зеленій облямівці (О. Копиленко);

Пальчасті листки каштанів жовкнуть не одразу. Спочатку на них з'являється вузенька жовта облямівка, кожен листок ніби оторочений темно-золотим обідком, який стає все ширшим і ширшим, поки не захопить увесь листок (В. Собко).

I

берег (перен.), габа, кайма, каймочка, кант, кантик, лямівка, обвідка, обкантівка, ободок, ободочок, оборка, оборочка, обрамка, обрамлення, обшивка, окантівка, окравка, окрайка, оперізок, опушка (хутром), оторочка, пруг, пружечок, пружок, смуга, смужечка, тасьма, торочки, шлярка (діал.), шлярочка

II

див. вінця; стрічка

облямі́вка

[обл'ам’іўка]

-ўки^е, д. і м. -ўц'і, р. мн. -м'івок

Trimming, facing; edging, casing; (стін) sheathing, panelling

Апуха

мяжа

шляк

Облямі́вка, -вки; -мі́вки, -мі́вок