ЛІТОРАЛЬ

ЛІТОРА́ЛЬ, і, ж.

Прибережна зона морського дна, що осушується під час відпливу.

Вищі водяні рослини, зарості яких у значній кількості розвиваються в літоралі озер і водосховищ, мілководних річкових плесах, завдяки кореневій системі постійно закріплені в субстраті і є основою формування багатокомпонентних біоценозів (з наук. літ.);

Каракатиці живуть на літоралі, рідше – субліторалі: на пісках, мулі, серед морських трав та коралів, зрідка на каміннях та скелях (з навч. літ.).

Прибережна зона води у водоймах, що просвічується сонячними променями (належить до фотичної зони); літораль в озерах сягає до гл. 30 м, у морях — до 200 м; відзначається багатством і різноманітністю флори й фауни.

[litoral']

ж.

litoral геогр.