ФЕТИШ

ФЕТИШ (франц. fetiche, от португ. feitico - колдовство, амулет), 1) неодушевлённый предмет, наделённый в представлениях верующих сверхъестеств. свойствами и служащий поэтому объектом религиозного культа (см. Фетишизм). 2) В переносном смысле - предмет слепого поклонения.

ФЕТИШ

(фр. fetiche, от лат. facticius - искусственный). Истукан, идол; предмет, который обоготворяют люди дикие, не имеющие понятия о существе верховном.

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.

ФЕТИШ

[фр. fetiche < португ. амулет] - 1) у древних народов: предмет суеверного поклонения; 2) объект слепого преклонения.

Словарь иностранных слов.- Комлев Н.Г.,2006.

ФЕТИШ

вещественный предмет, которому поклоняются как богу и которому приписывают силу и значение верховного существа.

Полный словарь иностранных слов, вошедших в употребление в русском языке.- Попов М.,1907.

ФЕТИШ

предмет поклонения у фетишистов (река, дерево, животн., истукан и пр.).

Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Павленков Ф.,1907.

ФЕТИШ

франц.fetiche, от порт. feitico, волшебник, от лат. facticius. искусственно приготовленный. Предмет, которому дикие поклоняются, как божеству.

Объяснение 25000 иностранных слов, вошедших в употребление в русский язык, с означением их корней.- Михельсон А.Д.,1865.

фети́ш

(фр. fetiche португ, feitico амулет; волшебство)

1) неодушевленный предмет, который, по представлениям верующих, наделен сверхъестественной магической силой и служит объектом религиозного поклонения;

2) (перен. предмет слепого поклонения.

Новый словарь иностранных слов.- by EdwART, ,2009.

фетиш

фетиша, м. [фр. fetiche]. 1. В верованиях первобытных племен – обожествляемая вещь (этнол.). Коллекция австралийских фетишей. 2. перен. Что-н., пользующееся непререкаемым авторитетом, предмет безусловного признания, слепого поклонения (книжн. неодобрит.).

Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.

фетиш

а, м. (фр. fétiche < порт. feitiço амулет; волшебство < лат. factīcius искусственный, поддельный).
1. У первобытных племен: обожествляемая вещь.
|| Ср. идол, тотем.
2. перен. То, что является предметом безусловного признания, слепого поклонения. Превратить идею в ф.
|| Ср. идол.

Толковый словарь иностранных слов Л. П. Крысина.- М: Русский язык,1998.

ФЕТИ́Ш, и́ша́, ч.

1. За уявленнями первісної людини – предмет, наділений надприродною, чудодійною силою, що був об'єктом релігійного обожнювання.

Фетишами називають матеріальні предмети, що їм віруючі приписують надприродні властивості (з навч. літ.);

Враховуючи невелику кількість знахідок амулетів у похованнях, слід припустити, що володіння ними було доступним не кожному. В індоіранських племен таким амулетом або навіть, фетишем були молоткоподібні шпильки та рогачки, вирізьблені з кістки та рогу (з наук. літ.).

2. перен. Річ або людина, подія, заняття і т. ін., яку обожнюють, перед якою сліпо схиляються.

Спорт це був наш світ, наш фетиш (Ю. Смолич);

Горобенкові було шкода цю сотню людей, що з них принаймні 70 вірили в суботник, як у фетиш господарчого піднесення, і ладні були забути недоїдання і втому (Б. Антоненко-Давидович);

Він мимоволі здогадувався, що вона [машина] мовби замінює йому частину чогось великого, втраченого, і хоч знав, що це залізо ніколи не стане для нього фетишем, морочився з нею залюбки (Ю. Мушкетик).