ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл., ПІ́ДЛИЗЕНЬ зневажл., ЛИЗОБЛЮ́Д зневажл., БЛЮДОЛИ́З зневажл., МИСКОЛИ́З зневажл., ЛИЗУ́Н зневажл., ПОЛИ́ЗАЧ зневажл., ПІДЛИПА́ЙЛО (ПІДЛИПА́ЛО) зневажл., ПІДШИВА́ЙЛО зневажл., ЛАКИ́ЗА зневажл., ЛАКУ́ЗА зневажл., ЛЬОКА́Й заст. зневажл., ПІДХЛІ́БНИК зневажл.; ПІДЛЕ́СНИК, ОБЛЕ́СНИК, ЛЕСТУ́Н заст. (той, хто діє лестощами, вихваляє когось тощо). Старшинські підлабузники пильно прислухалися по шинках до козацьких розмов (З. Тулуб); Ніхто не помітив, коли і куди утік панський прихвостень (В. Поліщук); Німії, подлії раби, Підніжки царськії, лакеї Капрала п'яного! Не вам.. За правду пресвятую стать І за свободу (Т. Шевченко); Не може він думати спокійно про тих, що зараз хазяйнують отам, в його рідному порту. Віслюки! Холопи капіталу (О. Гончар); Коли їх слуги, плазуни зрадливі, Підіймуть руки на всесвітню правду,.. — горе їм! (М. Рильський); — Ви, собаки, вилижіть полумисок після свого пана... ви підчихвости гетьмана Миколи Потоцького, князя Вишневецького... (І. Нечуй-Левицький); — Прилащиться підлиза хоч до кого: Солодкії слова Приманюють великого й малого (Л. Глібов); А то ще Кутернога, Підлизник панський, пес отой... (М. Рильський); — Війт говорить! — Що він має говорити? Панський підлизень! (І. Франко); Царів та імператорів часто називають так чи інакше, скажімо: Великий, Хоробрий, Справедливий, але такі назвиська походять від лизоблюдів (П. Загребельний); Висміював (Шевченко) порядки, придворних блюдолизів, пузату, вигодовану старшину (О. Іваненко); Рота як слід він не вспіє роззявити, — Зараз готове усе: А мисколизи не знають, як славити, Те вихваляють і се (П. Грабовський); Волосні лизуни спішно почали наповняти людьми холодну кутузку (О. Ковінька); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (О. Ільченко); — Кидай роботу: як страйкувати, то всім! — Страхопуди! Підлипайли! Перекинчики! (Ю. Смолич); (Яремчук:) Тепер .. усім його підлипалам — повна поразка (І. Муратов); Навчишся отак проскакувати поміж дощ тут, потім на роботі, потім у поезії. Лакиза тоді з тебе вийде, а не поет (Р. Іваничук); Коли мені підхлібник тисне руку, Тікаю геть від нього сам не свій (Д. Павличко); Пастух у полі — владар.. У ногах у нього вівці, Мов підлесники двірські (переклад Лесі Українки); Послухай, щирий друже мій! Ні, не облесник, не хвалій Тобі рядки ці пише! (переклад В. Мисика); Поки в коморі єсть і в скрині, лестун потреться в сій хатині (Словник Б. Грінченка).
ОБЛЕ́СНИК, а, ч.
Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів.
[Арбенін:] .. Ви, князь, облесник небезпечний. Я все збагнув і відгадав (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова);
// Підлабузник, підлесник.
Він [Суворов] знав, що потьомкінські облесники ще не раз докорятимуть йому втратами (С. Добровольський).
-а, ч.
Той, хто улещує, облещує кого-небудь; особа, схильна до лестощів. || Підлабузник, підлесник.
див. звабник; підлабузник
Flatterer, adulator, sycophant, coaxer; wheedler
Обле́сник, -ка; -ники, -ків