Значение слова "ŚWIT" найдено в 4 источниках

ŚWIT

Rzeczownik

świt m

рассвет m

Przenośny заря f

świta f

свита f

[шьвіт]

світанок

o świcie — вдосвіта / на світанку

♂, Р. ~tu рассвет, заря ž; o ~cię на рассвете, на заре; od ~tu do nocy с утра до ночи

+ świtanie, brzask

-u m світанок o świcie на світанку; вдосвіта przed świtem до світанку, до світу