ОБЛИЧКУВА́ННЯ

ОБЛИЧКУВА́ННЯ, я, с., буд. 1. Дія за знач. обличкува́ти. Слов’янський керамічний завод.. виготував керамічні плити для обличкування вже існуючих будинків (Рад. Укр., 7.IV 1946, 1). 2. Те саме, що облицюва́ння 2. Поміж бетонової грубої сіризни.. біліють рештки потрощених сходів якихось, ніби античних, перилець та обличкувань з красивого білого каменю (Гончар, Циклон, 1970, 3); Крісла партера й балкона органічно поєднуються з дерев’яним обличкуванням стін (Літ. Укр., 26.ІІ 1971, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 525.