АМОРТИЗАЦІ́ЙНИЙ, а, е.
1. техн. Який використовується для амортизації (у 1 знач.).
Надано класифікацію амортизаційних пристроїв металургійних машин і перспективи застосування еластомерів для виготовлення пружних елементів (з наук. літ.);
Щоб пом'якшити поштовхи, яких жатка зазнає під час роботи, встановлено амортизаційні пружини (із журн.).
2. екон. Стос. до амортизації (у 2 знач.).
Усі промислово розвинуті країни нині діють на принципах регульованої ринкової економіки, що досягається завдяки застосуванню системи фінансових важелів: податків, амортизаційних відрахувань, державних дотацій, субвенцій і субсидій, кредиту тощо (з наук. літ.);
Розроблена методика економічного регулювання галузевої структури промисловості України через механізми податкової та амортизаційної політики (з наук. літ.);
Активна частка основних фондів: нові капіталовкладення 74,6 %; амортизаційні відрахування 25,4 % (із журн.).
-а, -е.
1) Стос. до амортизації (у 1 знач.).
2) Який використовується для амортизації (у 2 знач.).
••
Амортизаційні відрахування — поступове відшкодування зносу основних фондів у вартісному вираженні.
Амортизаційний термін — термін повного погашення вартості засобів виробництва.
Амортизаційний фонд — кошти, що їх призначено для простого та розширеного відтворення основних фондів.
1) ек. amortization (attr.)
амортизаційний капітал — sinking fund
2) тех. shock absorption (attr.), damping
¤ амортизаційне відрахування -- амортизационное отчисление
[amortyzacyjnyj]
прикм.
amortyzacyjny
Амортизаці́йний, -на, -не