КОРОНОВКА, КИ,
Короновка, ки, ж. Вѣнецъ при вѣнчаніи супруговъ. Де ж ти підеш, Марисенько, під Божий вінок стати?. Підемо до церковці порушити короновці. Гол. IV. 383.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 287.