(єгип. — життя)
Магічний знак у вигляді вертикального стовпа, завершеного горизонтальною стрічкою і кільцем. Символізував вічність, життя Всесвіту, божественне і людське, у якому нижня частина означала чоловіче начало (активне, добре, світле), верхня — жіноче (пасивне, зле, темне); за іншими розуміннями вертикаль є символ земного життя, горизонталь — перехід у нескінчений простір, а верхнє кільце — Вічність. За однією з гіпотез походить від схематичного зображення людини з розпростертими руками, за другою — від форми інструменту, яким мірявся рівень води у р. Нил, за третьою — від фалічного символу. У Стародавньому Єгипті А. вважався ключем до тайних знань, був емблемою влади над людьми і мудрості, атрибутом богів Амона, Анубіса, Маат, Мут, Хора, його тримали Тот, Ізида, Сехмет, а також фараони. І оскільки з А. пов'язувалось безсмертя, то він зображався в сценах заупокійного культу, суду Озиріса над душами померлих.