НЕМОЖЛИ́ВО у знач. предик. (не можна чогось здійснити, виконати), НЕМИ́СЛИМО підсил., НЕЗДІЙСНЕ́ННО підсил.; НЕДОСЯ́ЖНО (не можна досягти, добитися); НЕРЕА́ЛЬНО (не можна здійснити через відсутність реальних підстав); ВИ́КЛЮЧЕНО безос., ВИКЛЮЧА́ЄТЬСЯ (зовсім неможливо, не допускається можливість чогось за даних умов). Ні, ні, ви сього, може, не розумієте, але се не-мож-ли-во! Я вам кажу (Леся Українка); Вона не знала, хто такий Загорулько, а спитати про це було немислимо (С. Журахович); Доктор же каже, що.. важно якнайбільше бути на свіжім повітрі, а се в нашу осінь і зиму недосяжно (Леся Українка); Нереально було будувати такі плани; Не виключено було, що жінки страйкарів та солдатів почнуть вибивати вікна бемського скла в приміщенні Ради (Ю. Смолич); Коли б йому довелося лікуватися самому, хто знає, чи не запивав би корінці щирою горілкою, але тепер це зовсім виключалося... (Ю. Яновський).
Присл. до нездійсненний.