НЕЗНАННЯ́ кого, чого і без додатка (відсутність знань, відомостей про кого-, що-небудь), НЕВІ́ДАННЯ про когощо, чого і без додатка; НЕОБІ́ЗНАНІСТЬ з чим і без додатка, НЕЗНАЙО́МСТВО з чим і без додатка, НЕКОМПЕТЕ́НТНІСТЬ у чому і без додатка, НЕПОІНФОРМО́ВАНІСТЬ про кого-що і без додатка (незнання певного аспекту, певної ділянки життя, певної ситуації). Пороки.. породжуються незнанням, тому дурість і безрозсудство — найгірші з пороків (П. Загребельний); Порфир знизав плечима в щирому невіданні: — Сам не знаю (О. Гончар); Семен Рябошапка посміхався, ніби вибачаючи гостеві необізнаність з такими, здавалося йому, природними звичаями колгоспного життя (С. Журахович); Інженер Преображенський.. вважав, що мовчання Мухтарова пояснюється його некомпетентністю (І. Ле); — Учора трапилось таке непорозуміння, таке непорозуміння. А все це, знаєте, моя непоінформованість (П. Колесник).
НЕЗНАННЯ́, я́, с.
1. чого і без дод. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь.
– Тепер треба людей грамотних, а в мене тільки й науки, що в шкільному курникові сидів за незнання закону божого (Григорій Тютюнник).
2. чого. Відсутність якого-небудь почуття.
Під час війни з небувалою силою проявились кращі риси характеру .. людини – відвага, незнання страху в боротьбі (з навч. літ.).
-я, с.
1) чого і без додатка. Відсутність знань, відомостей і т. ін. про кого-, що-небудь, необізнаність у чомусь.
2) чого. Відсутність якого-небудь почуття.
¤ через незнання -- по незнанию
[neznanńa]
с.
nieznanie
Ignorance, lack of knowledge
через незнання — through ignorance
Незна́ння, -ння, -нню, -нням
Okunnighet
Ignorance
Uvitenhet
Uvidenhed