РІЗНОТИ́ПНИЙ, а, е.
Який відрізняється від іншого (інших) типом.
Народності неслов'янські, звичайно, за загальними законами мовного контакту різнотипних мов, могли залишити в складі української мови на Київщині сліди свого впливу лише в дуже обмеженій сфері – у лексиці деяких побутових понять (з наук. літ.);
Відомо, що .. у них [літописах] широко представлені словосполучення, які побутували у повсякденному мовному вжиткові русичів (з наук.-попул. літ.).
-а, -е.
Який відрізняється від іншого (інших) типом.
див. різний
Polytypic