СТІ́ЛЬКО, займ., присл., діал.
Стільки.
Годувалася вона тим, що у місяць видавали: стілько там хліба, стілько сала, ріпи (Панас Мирний);
[Степан:] Мабуть, у тебе стілько честі, як у цигана правди (М. Кропивницький);
– Ой, братику, соколоньку, Прийми мене на зимоньку. – Сестро моя, перепілко, Коли в тебе діток стілько (з народної пісні).
○ (1) Не сті́лько..., скі́лько..., у знач. спол. – те саме, що Не сті́льки..., скі́льки (як)... (див. сті́льки).
В них є хатчина та й помірочок, то не стілько цього хісна, скілько короводів [клопоту] за податки (Л. Мартович).
займ., присл., діал.
Стільки.
••
Не стілько ..., скілько ... — те саме, що Не стільки ..., скільки ... (див. стільки).