ПРОВИ́ХРИ́ТИ, и́хрю́, и́хри́ш, що і без прям. дод.
Док. до ви́хри́ти 1.
Скувала озеро зима, провихривши під вітру гами, вбілила простори снігами (І. Гончаренко).
-ихрю, -ихриш, перех. і неперех.
Док. до вихрити 1).