ПРОВІ́ШУВАТИ1

ПРОВІ́ШУВАТИ1, ую, уєш, недок., ПРОВІ́СИТИ, і́шу, і́сиш, док., перех. Перевіряти прямизну чого-небудь. ПРОВІ́ШУВАТИ3, ую, уєш, недок., ПРОВІШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., перех., геод. Те саме, що виві́шувати2. При безпосередньому перенесенні довжини лінії в натуру необхідно провішувати лінії. За допомогою теодоліта, бінокля або на око у створі заданого напряму встановлюють ряд тичок. Число тичок і місця їх встановлення залежать від довжини лінії і характеру їх рельєфу (Інж. геод., 1959, 142). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 138.