ШАРИТИ

МА́ЦАТИ (доторкатися руками або ногами до когось-чогось, щоб дослідити, упевнитися в чомусь); ЛА́ПАТИ, ГЛЯДІ́ТИ розм. (дотиками рук розшукувати у темноті, розпізнавати щось за допомогою пальців і т. ін.); ОБМА́ЦУВАТИ, ПРОМА́ЦУВАТИ, ОБЩУ́ПУВАТИ розм., ЩУ́ПАТИ розм. (перевіряючи, досліджуючи, шукаючи щось, торкатися його з усіх боків, по всій поверхні); ША́РИТИ, МА́МРАТИ діал. (навпомацки шукати); ВИМА́ЦУВАТИ (з усіх боків). — Док.: мацну́ти, пома́цати, лапну́ти, обма́цати, прома́цати, общу́пати, ви́мацати. Давай мацати ми ногами -. чи на шляху стоїмо, чи ні (Г. Хоткевич); Дівчата ходили од однієї матерії до другої, лапали руками (І. Нечуй-Левицький); Баба Вустя, глядячи курей, котора з яйцем, раптом заспівала (Остап Вишня); Остап обережно обмацав те, на чому лежав (М. Коцюбинський); Гаврило з Йонькою натягли півкомори мішків та чемоданів. Йонька хазяйськи промацував їх пальцями, намагаючись зарані відгадати, що в них є (Григорій Тютюнник); Хтось шарив по сінях, намацував руками клямку хатніх дверей (Я. Качура); Він мамра, мамра, — так не найде, бо сліпий (Словник Б. Грінченка); Він присів, вимацуючи навколо себе солому, наче шукав там той мотуз, що його узяв звідти старий Жменяк (М. Томчаній).

ШУКА́ТИ (намагатися знайти, виявити когось, щось, часто сховане, загублене тощо), ВІДШУ́КУВАТИ, РОЗШУ́КУВАТИ, ДОШУ́КУВАТИСЯ, ПОШУ́КУВАТИ, НАШУ́КУВАТИ розм., ШУКА́ТИСЯ діал., СЬКА́ТИ діал.; ША́РИТИ розм. (перев. навпомацки); ШАРУДІ́ТИ розм. (навпомацки, спричиняючи слабкий шелест); НИ́ШПОРИТИ, ША́СТАТИ розм., ШНИ́ПОРИТИ діал., ШПА́ТИ діал. (у різних місцях); ДОВБА́ТИСЯ (ДОВБТИ́СЯ) розм., ШПО́РТАТИСЯ (ШУПО́РТАТИСЯ) розм., ШПИРА́ТИ діал. (перебираючи, ворушачи); ПІДШУ́КУВАТИ, ВИШУ́КУВАТИ, ГЛЯДІ́ТИ, ПРИШУ́КУВАТИ розм., ДОШУ́КУВАТИ розм. (когось або щось потрібне, придатне). — Док.: відшука́ти, розшука́ти, дошука́тися, нашука́ти, ви́ськати, ви́нишпорити, підшука́ти, ви́шукати, пришука́ти, дошука́ти. Нема Насті до ночі; нема уночі; не прийшла і вдень. Посилала пані шукати. Шукали ми, не знайшли (Марко Вовчок); Кілька разів виділось їй, як їде вона в незнайоме місто, відшукує за адресою будинок (Ю. Мушкетик); — А мати вже тебе по всьому селі розшукувала, — нахилився я до Софрона (М. Стельмах); Після останньої війни він таки попогрів тут чуба, чистячи колодязь, дошукуючись замуленого джерельця, аж поки дошукався (О. Гончар); Пошукуючи копачів, він заходив до бараків, навідувався до приймальної контори будівництва (Г. Коцюба); Дехто з офіцерів нашукував біля клубу свою знайому (А. Хорунжий); Довго шукались за сим добром (А. Свидницький); Нема хури, не вернулися воли, і запорожця, хто зна, де його ськати (Г. Квітка-Основ'яненко); Шарила (Марія) сірників на карнизі, а ніяк не знайде, — де вона заділа їх? (А. Головко); Пішли ми по других хатах. Розглядали шафу з усяким збіжжям, шаруділи й поза шафою, обдивлялись всі куточки (Панас Мирний); — Це певно Кривоніс нишпорить по садку та потаєнці оглядає, кудою б можна крадькома найбезпечніше пройти в замок (І. Нечуй-Левицький); Так і зирите по чужих городах, так і шастаєте (М. Чабанівський); Не йдуть до хати, а стали коло одного вугла, шпортають, штуркають, шнипорять... (І. Франко); Шукають Сови, шпають по лісі (І. Франко); Стукають (надзирателі) у ґрати, довбуться в матрацах, сіпають хлопців (А. Тесленко); Щось пригадав (Панас), швидко зіскакує з полу, біжить за стіл і починає шпортатись по книжках (С. Васильченко); Довго не висидить (вітер).. Шукає. Нишпорить, шпирає (Г. Хоткевич); Відповідальні за організацію баз.. підшукували місця для влаштування складів (М. Шеремет); Глянула Килина в синє небо, — в ясній голубизні непорушно застиг шуліка, вишукуючи собі здобич далеко на землі (Є. Гуцало); — Коли я вам не вгоджу, то глядіть собі кращої наймички (М. Коцюбинський).

ША́РИТИ, рю, риш, недок.

1. що. Шукати навпомацки.

Одчинив [Тимоха] скриню, недовго шарив, тягне мішок з грішми! (Г. Квітка-Основ'яненко);

Раптом крутнулась [Марія], згадала, що світло засвітити треба. Шарила сірників на карнизі, а ніяк не знайде, – де вона заділа їх? (А. Головко).

2. чим, по чому і без дод. Обмацувати щось, совати по чомусь (перев. шукаючи).

Він неспокійно ворушився на лаві, важко сопів, сідав і наслухав. Потому знову вкладався і лежав причаївшись, але раптом зривався і шарив по долівці рукою, поки не знаходив сокири (М. Коцюбинський);

Недбай ходив поміж партами й шарив під ними руками (С. Васильченко);

Вони [бандити] шастали скрізь, метнулись до скрині, почали грабувати добро, зривали з стін рушники, шарили руками за образами (І. Цюпа);

Надворі Пірат лютує на старців. А старці вже, чую, рипають у сінях і шарять по дверях, шукаючи клямку (О. Довженко).

3. кого, що, розм. Старанно шукати кого-, що-небудь.

– Бач! ми шукаємо, шаримо її, а вона он проходжується (Панас Мирний);

// Ходити десь, кидатися кудись, шукаючи.

Хома не лягав, шарив щось по хаті (І. Франко);

На селах часто шарили жандарми, все вивідували, все випитували (С. Чорнобривець);

// перен. Освітлювати, стежачи за чимсь, охороняючи щось (перев. про прожектори).

Рубали ніч прожекторів мечі – усе по морю шарили злобливо, настирливо (І. Гончаренко).

◇ (1) Ша́рити очи́ма – шукаючи кого-, що-небудь, пильно придивлятися, стежити.

Івась покрався сам. Бистро його очі бігали по траві, по будяках, він шарив ними і все подавався уперед (Панас Мирний);

В коридор .. вагона зайшов юнак із клунком і великим чемоданом і почав шарити очима по номерках на дверях (П. Панч).

Мамрати, вимамрувати, вимамрати, повимамрувати, помамрувати, помамрати, нипати, винипувати, винипати, знипувати, знипати, познйпувати, нишпорити, винишпорювати, винишпорити, повинишпорювати, знишпорювати, знишпорити, познишпорювати, перенишпорювати, перенишпорити, поперенишпорювати, понишпорювати, понишпорити, шастати, вишастувати, вишастати, повишастувати, зішастувати, зішастати, позішастувати, пошастувати, пошастати, шатирити, вишатирювати, вишатирити, повишатирювати, зішатирювати, зішатирити, позішатирювати, пошатирювати, пошатирити, шнишпорювати, шнишпорити, зішнишпорювати, зішнишпорити, пошнишпорювати, пошнишпорити, шолопати, вишолопувати, вишолопати, повишолопувати, зішолопувати, зішолопати, позішолопувати, шпати, вишпатувати, вишпати, зішпатувати, зішпати, пашпатувати, пошпати, шукати, вишукувати, вишукати, повишукувати, дошукуватися, дошукатися, подошукуватися, обшукувати, обшукати, пообшукувати, перешукувати, перешукати, поперешукувати, пошукувати, пошукати, розшукувати, розшукати, порозшукувати

розм.

(шукати) to search thoroughly, to rummage in, to ransack; to ferret, to fumble; (у кишені) to feel (in)

[ II, 15], висмикувати[ II, 15] «красти» [ОГ]

див. шукати

Мацаць