ХВАСТУ́Н, а́, ч., розм.
Хвастовита людина; хвалько.
Хвастун іде – земля гуде, тин розлягається; на хвастуні свити нема, він величається (Сл. Б. Грінченка);
Ремул, Рутульської породи, .. Хвастун і дурень од природи, Що ні робив, то все не в лад (І. Котляревський);
Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко);
Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко);
Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко).
ХВАЛЬКО́ розм. (людина, яка любить хвалити себе, хвастати ким-, чим-небудь), ХВАСТУ́Н підсил. розм., ХВАСТ підсил. розм., ВИХВАЛЯ́КА підсил. розм.; САМОХВА́Л, САМОХВА́ЛЕЦЬ (той, хто хвалить себе); ФАНФАРО́Н розм. (хвалькуватий базіка). Якщо Леон не пустодзвін, не хвалько і підприємство його справді так розвивається, як він тут наплескав, то йому, мабуть, скоро доведеться поширити виробництво (Ірина Вільде); Отой Вітя, що сидить на третій парті від столу, страшенний хвастун (О. Іваненко); (Данило:) От уже й видко, що ти хваст! Чого ж то так, що як про тебе, то й пісня буде, а про мене ні? (І. Карпенко-Карий); Всі прозвали вихваляку, Вихваляку, Задаваку: Кіт-хвастун (Г. Бойко); І в великому натхненні Хоче ділом доказати (Атта Троль), Що не марний самохвалець, А митець великий справді (Леся Українка).
Rzeczownik
хвастун m
samochwał m
samochwalca m
samochwała f
chwalipięta m
м.
vantard m, -e f; fanfaron m, -ne f; hâbleur (придых.) m, hâbleuse f
2. kelkija
3. kiidukukk
4. kiitleja
5. suurustaja
6. ärpleja
jactancioso m, fanfarrón m, farolón m, matasiete m
• chlubílek
• chvastoun
• chvástal
• nafoukanec
• naparovač
• vejtaha
• vychloubač
fedhuli (ma-), mdumizi (wa-), mgambaji (wa-), mjisifu (wa-), mlimi (wa-), mpyoro (wa-), msuluhivu (wa-), mtambaji (wa-), mtambatamba (wa-), domo kaya (ma-) (идиом.)