КРЕМІ́НЧИК

КРЕМІ́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до кре́мінь. — І ти дістав кремінчик та кресало Й почав кресати (Воронько, Казка.., 1957, 33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 334.