ПОГРИ́МУВАННЯ

ПОГРИ́МУВАННЯ, я, с. Дія за знач. погри́мувати і звуки, утворювані цією дією. Його масний голос перейшов непомітно у джмелине гудіння, в якому вже відчувалося повчальне погримування (Речм., Весн. грози,1961, 37). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 723.