ТАК част. (вживається під час відповіді, що підтверджує правильність думки, наявність факту чи явища, виражає згоду на якусь дію тощо), СПРА́ВДІ, ЗВИЧА́ЙНО, БЕЗПЕРЕ́ЧНО, БЕЗУМО́ВНО, БЕЗСУМНІ́ВНО, АВЖЕ́Ж розм., АТО́Ж розм., ОТО́Ж розм., АЯ́КЖЕ розм., АГА́ розм., ЕГЕ́ розм., ЕГЕ́ Ж розм., ТО́ЧНО розм., ФАКТ розм., БІГМА́ (БІГМЕ́) розм., РОЗУМІ́ЄТЬСЯ розм. (Руфін:) Ти знов була сьогодні в катакомбах?.. (Прісцілла:) Так, я була сьогодня в катакомбах і завтра знов піду (Леся Українка); Хлоп'ята розглядали свої й чужі ліхтарики, пишаючись один перед одним їх красою. Справді, вони вражали своєю складною і вибагливою формою (З. Тулуб); Важко? Звичайно, важко (О. Гончар); Я казав: "Безперечно, людина Є вінець створіння всього" (В. Самійленко); — Може, й справді я тенденційно зараз міркую. — Безумовно (І. Ле); Безсумнівно, вона казала правду (О. Донченко); — Чи йти мені до палацу, чи не йти? — спитала Тодозя неначе випадком в тітки Маври. — Атож! Авжеж іди! (І. Нечуй-Левицький); — А планета, вона ж одна, другої такої нема... — Отож, — нахмурюється дядько Іван. — Тож треба думати, що господар планети — це ти, людина (О. Гончар); (Марція:) Чи звідси видно мій новий маєток? (Хуса:) Аякже! (Леся Українка); — А казав же він? — Ага! (Словник Б. Грінченка); — Чи це ви, свахо, запилились? — спитала в Кайдашихи хазяйка. — Еге, моє серденько (І. Нечуй-Левицький); (Батько:) Справді-бо, синку, інвалід ти. Тепер вже ти не просто людина, а людина безнога. (Син:) Точно (О. Довженко); — Відмовився їхати. Чи ви бачили щось подібне? — Що ви кажете? — Факт (О. Довженко); — Бігме, страшно простій людині на таку гору стати (Леся Українка); (Химка:) Буде бабуся утішатися та доглядати онуків... Правда, Іване? (Іван:) А розуміється... (Панас Мирний).
АВЖЕ́Ж, част.
1. ствердж. Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше при відповідях); аякже, так, звичайно.
– Чому ти, Чіпко, не одружишся? – “Хіба воно краще?” – Авжеж краще. Жінка привітає, порадить, розважить... (Панас Мирний);
[Марція:] Адже, по східному звичаю, гості не сміють відмовлятись від дарунків, бо то була б господарям образа? [Хуса:] Авжеж, такий у нас ведеться звичай (Леся Українка);
– Авжеж, він знає, що Євдоха не спить, але не показує цього (О. Кундзич).
2. запереч., ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) при запереченні у знач., близькому до чом не так, якраз, отож.
– Хіба ж і ти дівкою не бігала на вулицю? – “А не бігала”. – Авжеж! не бігала. Як той хорт, плигала через тини та через перелази (І. Нечуй-Левицький);
– Дай табаки! – Авжеж! (Сл. Гр.).
3. експрес.-підсил., діал. Уживається у знач., близькому до адже.
Авжеж ти знаєш про це! (Сл. Гр.).
АВЖЕЖ – А ВЖЕ Ж
Авжеж, част. розм. Вживається для ствердження якоїсь думки (переважно у відповідях), а також для вираження заперечення чогось, незгоди з чим-небудь. [Хома (зупиняється)]: Дашко! Це ти? [Даша:] Авжеж... [Хома:] Плачеш? [Даша:] Авжеж... [Хома:] От заладила: авжеж, авжеж! Кажи: чого ревеш? (Я. Мамонтов); – Ти знав мого брата? – спитав Тарас. – "Авжеж!" (О.Довженко);– Ну то бери Ганну. – "Авжеж! Оце взяв би той кадівб, що бублика з їси, поки кругом обійдеш " (І.Нечуй-Левицький).
А вже ж, словосп. А вже ж цяя слава По всім світі стала, Що дівчина козаченька Серденьком назвала. А вже ж тая слава По всім городонку, Що дівчина козакові Вишила сорочку (пісня); А вже ж тії закаблуки Набралися лиха й муки (Т.Шевченко).
част., розм.
1) Уживається для ствердження якої-небудь думки (найчастіше у відповідях); аякже, так, звичайно.
2) ірон. Уживається (з підвищеною інтонацією) із запереченням у значенні, близькому до чом не так!, якраз!, отож!
3) діал. Уживається в значенні, близькому до адже.
Авже́ж (атож, звичайно), присл. „Пра́вда! Авже́ж пра́вда!“ відпові́в він
Certainly, of course, actually, truly, in fact, indeed, sure enough, really, in reality, naturally, to be sure
【语气】 口 当然, 自然
див. вочевидь; згоджуватися; так
Säkerligen, visserligen
Sikkert, virkelig
Sikkert, virkelig