ОДЯ́ГНЕНИЙ, ОДЯ́ГНУТИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до одягти́ і одягну́ти.
У світлицю вступила стара бабуся, одягнена чепурненько в білу сорочку, в чорну спідницю з червоними квіточками і зав'язана чорною хусткою (І. Нечуй-Левицький);
Фіакр рушив, зоставивши серед пішоходу бідно одягнутого студента .. з щасливим виразом на лиці... (Г. Хоткевич);
Дівчата були одягнені за першою вимогою моди (Ірина Вільде);
Одягнений у хвою, шумить дрімучий темний бір (Н. Забіла).
¤ одягнений з голочки -- одетый с иголочки
[odjahnenyj]
прикм.
odziany, ubrany
одягнутий, -а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до одягти і одягнути.
Одя́гнений, -на, -не