НЕЗЛА́МНО, НЕЗЛО́МНО

НЕЗЛА́МНО, НЕЗЛО́МНО. Присл. до незла́мний, незло́мний. Я зрозумів дорогу правди й дав велику клятву незламно йти по ній (Хотк., І, 1966, 162). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 318.