БЕЗЛА́ДДЯ (брак організованості, системності, налагодженості в діях, відносинах, думках і т. ін.), БЕ́ЗЛАД, ХА́О́С підсил., БЕДЛА́М підсил. розм.; НЕ́ЛАД (відсутність злагодженості в чому-небудь); ПЛУТАНИ́НА, СУМБУ́Р розм., МІШАНИ́НА розм., ПЛУ́ТАНИЦЯ розм. (брак чіткості, ясності в чому-небудь). У товаристві лад — усяк тому радіє: Дурне безладдя лихо діє (Л. Глібов); Була в Ярослава перед очима ціла Європа з її темнощами, тупістю, дикістю, безладом і хаотичністю (П. Загребельний); Безмежний казахстанський степ виникає передо мною. Він зринає з хаосу спогадів (О. Донченко); В країні — голод, розруха, безлад і бедлам (Ю. Смолич); Акорди пішли в нелад — і спинились, наче струни разом порвались (І. Нечуй-Левицький); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося, і дівчина не в силі була сама розібратися в тій плутанині (С. Журахович); І Демидові здавалося, що все це життя, що крутилося навколо його, було якоюсь безладною мішаниною (Б. Грінченко). — Пор. незла́годженість, неорганізо́ваність.
НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ (відсутність єдності, узгодженості дій, думок, звуків і т. ін.), НЕЗЛА́ГОДА, НЕДРУ́ЖНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ, НЕПОГО́ДЖЕНІСТЬ (відсутність узгодженості, домовленості з ким-небудь); НЕЧІ́ТКІСТЬ, РІЗНОБІ́Й підсил. (відсутність єдності, злагодженості, ладу в діях); РО́ЗЛАД, РІЗНОГОЛО́ССЯ, РІЗНОГОЛО́СИЦЯ рідше (у голосах, звуках, музиці тощо). Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, — все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин); Годинників було багато, різних за формою, з різними маятниками.., і час спотикався в тривозі, хитаючись від упертої незлагоди маятників (О. Довженко); Неузгодженість дій різних відомств; Різнобій в оцінках; Андрій чув, як здалека долітав різнобій голосів (Ю. Бедзик); Спів чомусь розповзався і ущухав від розладу голосів (О. Довженко); Бринить дощів різноголосся, Баском прокочується грім (А. Малишко); Старшокласники відповіли (на привітання) голосно й одностайно, лише в шеренгах новаків прозвучала різноголосиця (С. Добровольський). — Пор. 2. безла́ддя, неорганізо́ваність.
НЕОРГАНІЗО́ВАНІСТЬ (стан у діях, діяльності кого-, чого-небудь, пов'язаний з відсутністю організованості), РОЗХЛЯ́БАНІСТЬ розм. рідше; СТИХІ́ЙНІСТЬ, САМОПЛИ́В (хід якої-небудь справи, роботи без плану, керівництва); АНА́РХІЯ підсил. (відсутність планової організації в чому-небудь); ПАРТИЗА́НЩИНА розм. (дії, поведінка, що характеризуються неорганізованістю, недисциплінованістю). — Я давно сказав, Вікторе Володимировичу, усі біди від неорганізованості, — скрушно вимовив Свиридов (О. Лупій); Рішуче боремося з настроями підупаду, пасивізму, розхлябаності (В. Еллан); Погана робота спостерігається там, де відсутня діловитість, організованість, де панує самоплив; Анархія виробництва; — В архітектурі партизанщини ми не допустимо, — авторитетно заявив Кукулик. — Ми покликані організовувати творчий процес в архітектурі (П. Загребельний). — Пор. 2. безла́ддя, незла́годженість.
СУПЕРЕ́ЧНІСТЬ (спірне питання; становище, при якому що-небудь одне виключає інше), СУПЕРЕ́ЧЛИВІСТЬ, ПРОТИРІ́ЧЧЯ, РОЗБІ́ЖНІСТЬ, КОНТРОВЕ́РЗА, ПРОТИВЕ́НСТВО заст.; НЕЗГІ́ДНІСТЬ, НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, НЕУЗГО́ДЖЕНІСТЬ (в оцінках, поглядах); АНТАГОНІ́ЗМ, ПРОТИСТОЯ́ННЯ (непримиренна суперечність). — Екологічні проблеми.. виникають там, де господарські інтереси людини входять у суперечність із законами природи (з журналу); — Дипломати намагаються якось розв'язати, відсунути хоч на деякий час протиріччя, але вся країна вже відчуває початок жахливої бійні (О. Донченко); Ця повна розбіжність думок (сестри і брата) потішала його (В. Собко); Протистояння політичних партій.
НЕЗЛА́ГОДЖЕНІСТЬ, ності, ж.
Абстр. ім. до незла́годжений.
Слова, мов крига, а голос, наче літня купіль, – все разом своєю незлагодженістю бентежить душу старо-молодого чоловіка (І. Волошин).
-ності, ж.
Абстр. ім. до незлагоджений.