ТАРКАТИЙ

СТРОКА́ТИЙ (укритий, розписаний різнобарвними смугами, плямами тощо, забарвлений у різні кольори), ПІСТРЯ́ВИЙ, РІЗНОБА́РВНИЙ, ЦЯТКО́ВАНИЙ, ПОКРА́ПЛЕНИЙ, ТАРКА́ТИЙ рідше, СОРОКА́ТИЙ діал.; СЕМЕНА́СТИЙ розм., СЕМЕНИ́СТИЙ розм. (з темними дрібними цяточками). Стояло широке ліжко, заслане строкатою ковдрою (О. Копиленко); Ця пістрява червоно-синя мазанина надавала світлиці веселенький вигляд (І. Нечуй-Левицький); Алі йде і співає про саксаул і про тушканчика, про жука і цяткованого геккона з жовтогарячими плямами (О. Донченко); З-посеред закрутів його (удава) сорокатого, блискучого тіла видко голову бідної жертви (І. Франко). — Пор. 1. ряби́й.

ТАРКА́ТИЙ, а, е.

Строкатий, плямистий; цяткований.

Не було тут [у хаті] ані килимів, .. ані мальованого комина, ані навіть таркатої верені [верети], як по інших українських селах (Л. Мартович).