УПОВІ́ЛЬНЮВАТИ (ВПОВІ́ЛЬНЮВАТИ) (робити повільнішим якийсь рух), ПРИТИ́ШУВАТИ, СТИ́ШУВАТИ, ЗМЕ́НШУВАТИ, ЗВІЛЬНЯ́ТИ діал.; ЗАГАЛЬМО́ВУВАТИ, ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ (за допомогою гальма); ПРИТРИ́МУВАТИ, ПРИДЕ́РЖУВАТИ (звичайно ходу). — Док.: упові́льнити (впові́льнити), прити́шити, сти́шити, зме́ншити, звільни́ти, загальмува́ти, пригальмува́ти, притри́мати, придержати. Один ворон уповільнив літ, ніби завмер на місці (Григорій Тютюнник); Старий притишує ходу (З. Тулуб); Поїзд стишує хід, зупиняється (Ю. Збанацький); Коні зменшили біг, а врешті стали (М. Коцюбинський); На вулиці.. Дарка звільняє ходу (Ірина Вільде); Лише пірнаючи в лощину,.. пригальмував Павло машину (М. Упеник); Я теж придержую ходу (А. Тесленко).
ПРИГАЛЬМО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИГАЛЬМУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що і без дод.
Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).
Замфір пригальмовує жорна, по-начальницьки гукає (М. Чабанівський);
На площі Толстого велику, обсаджену каннами клумбу обгинав грузовик. Берестовський підняв руку. Шофер пригальмував (Л. Первомайський);
Обоє не знали, куди їдуть. На околиці міста Ярослав пригальмував машину біля гастронома (Ю. Мушкетик).
-ую, -уєш, недок., пригальмувати, -ую, -уєш, док., перех. і без додатка.
Злегка уповільнювати рух чого-небудь або зупиняти щось (звичайно за допомогою гальма).
Дієприслівникова форма: пригальмовувавши, пригальмовуючи
притормаживатьДеепричастная форма: притормаживав, притормаживая