ДРУ́ЖНИЙ (про якісь дії, роботу, що відбуваються одночасно, спільно, погоджено; який діє, працює спільно, погоджено), ЗЛА́ГОДЖЕНИЙ, ОДНОСТА́ЙНИЙ, ЗЛА́ДНАНИЙ розм., ЛА́ДНИЙ розм. — Їстимемо яблучка, їстимемо, — приказував він, стежачи за дружною, організованою працею (О. Донченко); Вони прийшли до університету злагодженим строєм (В. Кучер); Ми одностайні у труді — І цим ми вічно молоді! (М. Рильський); На сяюче плесо гранітного ширу Ступив сурмачів струнко зладнаний ряд (М. Бажан); З вікон аудиторій університету.. звучав ладний суголосний хор юних голосів (Ю. Смолич).
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до зладнати I.
2) у знач. прикм. Який відзначається злагодженістю дій, рухів; одностайний, дружний.
II -а, -е, розм.Дієприкм. пас. мин. ч. до зладнати II.