ПОГРЕБТИ́¹ див. погреба́ти.
ПОГРЕБТИ́², бу́, бе́ш; мин. ч. погрі́б, гребла́, ло́; док.
1. що і без прям. дод. Гребти якийсь час.
2. що і без дод. Зібрати що-небудь у купу граблями, лопатою і т. ін.; закінчити гребти (у 3 знач.).
ХОВА́ТИ (закопувати в землю померлого), ХОРОНИ́ТИ, ПОГРЕБА́ТИ заст. — Док.: похова́ти, схова́ти, похорони́ти, схорони́ти, погребти́. — Королівно, ясна панно, тяжко буде вам дивитись, як мене ховати будуть простим звичаєм, непишно (Леся Українка); В обідню пору вдарили в дзвін по мертвому. (Саме сьогодні третій день Устинові, хоронити сьогодні) (А. Головко); Не вихваляти Цезаря прийшов я, А погребати (П. Куліш).
1) перех. і неперех.Гребти якийсь час.
2) перех. і без додатка. Зібрати що-небудь у купу граблями, лопатою і т. ін.; закінчити гребти (у 3 знач.).
Дієприслівникова форма: погрібши
погрестинедок. погребати, док. погребти
заст. to bury, to inter
[pohrebty]
дієсл.
pogrzebać
Погребти́, див. погріба́ти
Павеславаць