ПОВНОПРА́В'Я, я, с., рідко.
Володіння всіма законними правами; повноправність.
І до бою сміло став я проти панства, царства мли, за свободу й повноправ'я, щоб народи всі жили! (П. Тичина).
-я, с., рідко.
Володіння всіма законними правами; повноправність.