АРБІ́ТР, а, ч.
Посередник, суддя, до якого звертаються для розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя.
Андрій якось непомітно зробився повітовим арбітром усяких заплутаних процесів (Г. Хоткевич);
Не кожний критик може бути остаточним арбітром (Ю. Смолич);
// Те саме, що суддя́ 2.
У боротьбі, як і в інших видах спорту, авторитет арбітра – надзвичайно важлива річ (із журн.);
За двадцять хвилин до фінального свистка шотландський арбітр призначив пенальті (з газ.).
АРБІ́ТР (суддя у справах розв'язання спорів, що не підлягають судовому розглядові), ТРЕТЕ́ЙСЬКИЙ СУДДЯ, ПОСЕРЕ́ДНИК (той, хто сприяє примиренню ворогуючих сторін). Бути арбітром у спорі; — Я нічого не второпаю, — сказав Баштанник, якому зовсім не хотілося бути третейським суддею в цьому немислимому бедламі (О. Сизоненко); Наполеон виступив посередником між Росією і Туреччиною, щоб добитись припинення війни між ними (з підручника).
АРБІ́ТР (той, хто судить спортивну гру, змагання), СУДДЯ́, РЕ́ФЕРІ (перев. у боксерських змаганнях). Арбітр (футбольного) матчу, не вагаючись, призначив винуватцям суворе покарання — пенальті (з газети); Суддя товариської зустрічі з баскетболу; Точно о четвертій двадцять розітнувся перший... свисток рефері (Ю. Смолич).
-а, ч.
1) Посередник, суддя, до якого звертаються для розв'язання суперечок, що не підлягають судовому розглядові; третейський суддя.
2) Програмно-технічний пристрій, що вирішує суперечні випадки.
••
Арбітр в обчислювальній системі — апаратно-програмний пристрій розв'язування конфліктів, що виникають в обчислювальній системі в процесі одночасного звертання двох чи більше програм (систем, пристроїв) до ресурсу.
АРБІТР – РЕФЕРІ
Арбітр, -а. 1. Посередник, третейський суддя тощо. 2. Суддя в спортивних змаганнях.
Рефері, невідм., ч. Суддя в спортивних змаганнях – переважно в боксі.
[arbitr]
ч.
arbiter
Суддя, розсудник, посередник, див. рефері
Arbiter, arbitrator; спорт. umpire, referee
【阳】 仲裁人, 公断人
Арбі́тр, -тра; арбі́три, -трів
Dommer, kampdommer, kampleder
Dommer, kampleder
Domare