Значение слова "МАРАЛІВНИК" найдено в 6 источниках

МАРАЛІВНИК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

МАРАЛІВНИ́К, а́, ч.

Той, хто займається маралівництвом.

Потомственний маралівник.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) Той, хто займається маралівництвом.

2) Ферма, де розводять маралів.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. роду

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 Той, хто займається маралівництвом.
2》 Ферма, де розводять маралів.

найдено в "Орфографічному словнику української мови"

маралівни́к іменник чоловічого роду, істота

найдено в "Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку"

маралівник, -а

А Б В Г Д Е Ё Ж З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ъ Ы Ь Э Ю Я
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z