НАДЛИ́ШКОВИЙ, а, е.
Який перевищує загальноприйняту норму чи потребу в чому-небудь.
Кількість надлишкового тепла, що виробляє організм, залежить від багатьох причин: від якості і кількості їжі, від якості і кількості одягу (з навч. літ.);
Розвиток форм власності вів до удосконалення організації суспільства, до впровадження певних форм податкової системи, без якої важко уявити реалізацію надлишкової продукції, точніше, її перерозподіл (з навч. літ.);
Величина надлишкових грошових ресурсів записується в останній рядок таблиці наявного грошового бюджету (з наук. літ.).
НАДМІ́РНИЙ (який перевищує звичайну міру, норму або потребу в чому-небудь), НЕПОМІ́РНИЙ, ЗА́ЙВИЙ, ПЕРЕБІ́ЛЬШЕНИЙ (підкреслено надмірний); ГІПЕРТРОФО́ВАНИЙ книжн. (який характеризується надмірністю в розвитку, надлишком яких-небудь властивостей); НАДЛИ́ШКО́ВИЙ (про масу, кількість і т. ін.; ужив. звичайно в науковій мові). Надмірне завзяття; (Марція:) Жінки на сході, може, й непогані, але, на жаль, вони збавляють вроду надмірним малюванням (Леся Українка); Непомірне честолюбство; Анч працював упевнено, швидко, але без зайвої поспішності (М. Трублаїні); Суліман з перебільшеною церемонністю пропустив Катерину вперед (Ірина Вільде); Пильність наших людей часом набувала гіпертрофованих розмірів (Ю. Бедзик); Надлишкова вага.
-а, -е.
Який перевищує загальноприйняту норму чи потребу в чому-небудь. Надлишкова енергія. Надлишкова вода.
••
Надлишкова міцність — запас міцності конструкції мосту, підйомного крана тощо.
Надлишкові потужності — машини та обладнання, наявні на підприємстві понад ті, що придбані для роботи в номінальних, розрахункових умовах.
Надлишкові резерви — перевищення мінімального рівня резервних запасів, що їх банки обов'язково повинні тримати у вигляді готівки.
надли́шковий
[надлишковией]
м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і
Surplus (attr.)