ДОНО́СИТИ на кого (перев. таємно подавати відомості з обвинуваченням кого-небудь у чомусь), ПОКА́ЗУВАТИ, ВИКА́ЗУВАТИ кого, КА́ПАТИ розм., НАКА́ПУВАТИ розм., Я́БЕДНИЧАТИ зневажл., ФІСКА́ЛИТИ зневажл., ТОПИ́ТИ кого, розм., ШЕПТА́ТИ розм., ДОКА́ЗУВАТИ заст., ДОВО́ДИТИ діал. — Док.: донести́, показа́ти, ви́казати, нака́пати, ная́бедничати, нафіска́лити, шепну́ти, доказа́ти, довести́. — Ти смієш, кошеня мерзенне, Зевесу доносить на мене, Щоб тим нас привести в розлад (І. Котляревський); — А як Ілько покаже, що тебе не було... Він тепер ненавидить тебе, то, може... (В. Винниченко); Хоч би й тридцятеро коней пропало, я на брата не піду виказувати, самого себе ганьбити (Б. Грінченко); — — На наш полк капав (Гудзій). Заявив, що нема ніякого смислу озброювати нас... (А. Головко); — Навіщо ти бунтуєш чесних колгоспників?.. — Сергій накапав? — Не твоє діло (Григорій Тютюнник); — Ми з ним розправимося, щоб не ябедничав, щоб не видавав своїх (Панас Мирний); Нафіскалити класному наглядачеві на товариша, вислужитися перед шкільним начальством — що могло бути мерзеннішим за це? (О. Донченко); — На каверзи пускаєшся, п'янице? Не тілько себе губиш — других топиш! (Панас Мирний); Невже забув (Пуер) ключі у своїх друзів.., певно, знайшлись би й такі, що шепнули вищому начальству (А. Хижняк); На нього доказують, що він з ними заодно (Г. Квітка-Основ'яненко); — Як будеш, — каже (стражник), — як слід наглядати та про все мені доводити, то як запопадуть твого пана на злому вчинку.., — то тобі, каже, начальство медаль дасть (Панас Мирний).
ДОНО́СИТИ що (перев. про вітер — робити щось чутним, відчутним), НЕСТИ́, НАНО́СИТИ, ПРИНО́СИТИ, ВІ́ЯТИ чим, НАВІВА́ТИ (НАВІ́ЮВАТИ). — Док.: донести́, нанести́, принести́, пові́яти, наві́яти. Був вітер весняний, рвучкий, він доносив часом запахи озимини, іржання коней, кування зозулі (Ю. Яновський); Десь із левади вітер несе дівочий спів (А. Головко); (Марта:) Прислухатимусь до буйного вітру — чи не нанесе твого голосочку? (М. Кропивницький); — Сироко приносить до мене з Африки спеку і аромати Єгипту (М. Коцюбинський); Павло примружує запалені очі, щоб не бачити.. безмежної пустелі моря, яка віє на нього холодом і смертю (В. Кучер); Вітер прозорий мене вогким торкає крилом.. І навіва з островів дух невідомих рослин (М. Рильський). — Пор. 2. принести́.
ПОВІДОМЛЯ́ТИ кого, рідше кому (доводити до чийогось відома), СПОВІЩА́ТИ, ДАВА́ТИ ЗНА́ТИ кому, ВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІСТУВА́ТИ кому, ПОВІДА́ТИ (ПОВІ́ДУВАТИ) кому, ЗВІЩА́ТИ розм., ЯСИ́ТИ заст., ДОВО́ДИТИ кому, діал., ОСВІ́ДЧУВАТИ кому, діал., ОСВІДЧА́ТИ кому, діал.; ІНФОРМУВА́ТИ, ПОДАВА́ТИ кому, ОЗНАЙМЛЯ́ТИ розм., ОЗНАЙМУВА́ТИ розм. (конкретизуючи певні дані); ПРИНО́СИТИ що (перев. про засоби зв'язку, пресу); ОГОЛО́ШУВАТИ кому, ПРОГОЛО́ШУВАТИ кому, ОПОВІЩА́ТИ, РОЗГОЛО́ШУВАТИ серед кого, ПРОВІЩА́ТИ (ПРОВІ́ЩУВАТИ) кому, БЛАГОВІСТИ́ТИ кому, розм., АНОНСУВА́ТИ кому, книжн., ВОЗВІЩА́ТИ кому, заст. (поширювати серед багатьох людей); ПЕРЕКА́ЗУВАТИ кому, ПЕРЕДАВА́ТИ кому (перев. за чиїмось дорученням); ДОПОВІДА́ТИ, ДОКЛАДА́ТИ, РАПОРТУВА́ТИ, ДОНО́СИТИ, МЕЛЬДУВА́ТИ діал. (кому — перев. офіційно); ДІЛИ́ТИСЯ, ПОДІЛЯ́ТИСЯ (з ким — взаємно, між собою, часто — секретно). — Док.: повідо́мити, завідо́мити діал. звідо́мити рідко сповісти́ти, да́ти зна́ти, повісти́ти, пові́дати (пові́сти), звісти́ти, довести́, осві́дчити, поінформува́ти, проінформува́ти, пода́ти, ознайми́ти, принести́, оголоси́ти, проголоси́ти, оповісти́ти, розголоси́ти, провісти́ти, провіщува́ти рідко возвісти́ти, переказа́ти, переда́ти, доповісти́, докла́сти, відрапортува́ти, донести́, замельдува́ти, поділи́тися. Листоноша приніс телеграму, в якій її викликали до Києва в клініку відомого професора і повідомляли, що супроводжувати її буде спеціальний медпрацівник (Д. Ткач); Один перед одним гукали робітники, сповіщаючи про нові пропажі (М. Трублаїні); Сподіваюсь, дасте мені знати, коли будете в Києві (Леся Українка); Пастух Сава взивав до зборів: — Я давно вістував, що то за голова в нас... (К. Гордієнко); Низенький бадіка підійшов до директора і, кладучи зібрані гроші на стіл, повістував, що вони ті гроші найшли у суді на підлозі (Марко Черемшина); Та що Вам повідати про те, що Ви сами, добродію, гаразд побачите (Панас Мирний); Граючи, він низько схиляв голову до баяна, наче той повідував йому щось інтимне (О. Гуреїв); Які тривожні, які страшні, пекельні хвилі перебував Максим за той час, поки боярин пішов звіщати Бурунду про його намір! (І. Франко); Брате мій рідний! уже хоч бий, тілько панові батьку не яси! (Словник Б. Грінченка); — Щось непевно... Чи не довести сього Катрі? — Та що ж ми їй доводити маємо, коли не знаєм самі гаразд (Марко Вовчок); Тут, у клініці, його інформують про громадське життя швидше й повніше, ніж де (Л. Смілянський); Пес оповідає Вовкові, що чувати в селі, а Вовк Псові подає лісові новини (І. Франко); Ознаймляла (Палагна) нарешті, що готові усі дванадцять страв (М. Коцюбинський); Дійшла до нас, до гетьмана, відомість, іж у Полтаві скоївся той гріх... Натомість ми цим писанням ознаймуєм всіх (Л. Костенко); Недобрі вісті приносили газети з Далекого Сходу, з війни (А. Головко); — Що ж це таке? Оголошували, що кілька сот робітників треба, а взяли кількох... (І. Цюпа); Болгарські єпископи проголошують болгарську церкву незалежною від Константинопольського патріарха й обирають свого болгарського патріарха (С. Скляренко); На тих могилах колись в старину стояла козача охорона і від одної могили до другої оповіщала людей, що, мовляв, швед переправився через Дніпро (збірник "Легенди та перекази"); Колись усе по-іншому було, як ми заміж ішли. Колись у церкві розголошували, старостів засилали (В. Кучер); По всіх церквах провіщали про нього (братство), як про порятунок душі від геєни огненної та від підступів нечистого в лукавому образі ксьондзів (З. Тулуб); Провіщуючи зародження періодичної преси в Україні, видавці перших альманахів вибирали для них символічні назви — "Утренняя звезда", "Молодик", "Ластівка" (з наукової літератури); — Благо вам! — Сказав апостол утомлений і оргію благословив. І тихим, добрим, кротким словом Благовістив їм слово нове, Любов, і правду, і добро (Т. Шевченко); Як ви світом гарно управляли, В вас законом радощі були. Ви блаженство людям возвіщали, Любі мрії матері землі (П. Куліш); Переказує піп через людей до Івана, щоби йшов дожинати (Лесь Мартович); — Я передам вашому дільничному лікареві, щоб він до вас зайшов (А. Дімаров); Доповідати мені траплялося не так часто: це була перша доповідь у моєму житті (Ю. Смолич); (Залізничник:) Я ж вам докладаю, — цей вагон потрапив випадково на обмінний пункт (І. Кочерга); Солдати чітко рапортували йому, повертаючись з вартування (І. Ле); Десь у тумані на околицях працювала розвідка. Вона час від часу доносила, що ворога близько нема (О. Десняк); Одні (опришки) смажили на патиках овече м'ясо, інші варили в казанках кулешу, розмовляли про недавні походи, ділились новинами (В. Гжицький); Спогадами своїми Микита не любив поділятися ні з ким (Л. Яновська). — Пор. ознайо́млювати.