ПАРОВИЧО́К, чка́, ч.
Зменш.-пестл. до парови́к.
Засперечався [Бовдюг] із прикажчиком, що спинить на ходу маховик від паровика. Зодяг сірячину стару, поклав на плече скруток соломи, вперся ногами .. – і зачмихав благенький паровичок, скорився (Григорій Тютюнник);
– Давай, – махнув рукавичкою Григорій Григорович молодший, і паровичок рушив, корячись його хазяйській руці (Ю. Яновський);
День і ніч мріяв про той час, коли сяде за кермо трактора або, як ось каже Листопад, підігріє соломою паровички та запустить емку (Микола Чернявський).
-чка, ч.
Зменш.-пестл. до паровик.