Значение слова "ВІДЗНАКА" найдено в 22 источниках

ВІДЗНАКА

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ВІДЗНА́КА, и, ж.

1. Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, людину і т. ін. від інших предметів, людей.

– Як рослина, що не має в собі нічого, як худобина, що має тільки пару, так і людина: вмерла – і ніякої одзнаки душі її нема (Дніпрова Чайка).

2. Позитивний учинок, діяльність, якими хто-небудь відзначається.

Її постійне прагнення до нових трудових відзнак розуміли не всі (із журн.).

3. Нагорода за заслуги в якій-небудь галузі.

Лікар Храпков удостоюється високої відзнаки від держави – одержує орден! (Іван Ле);

Адже їй присвятив Тарас Шевченко свій “Кобзар”! Не тільки для слави, для відзнаки її, а щоб вона, Марко Вовчок, так само, як він, любила Україну (О. Іваненко);

Шевченківська премія – це найвища мистецька відзнака в Україні (з газ.).

4. Знак, що вказує на звання.

Він переодягся, сховав відзнаки у столик, уніформу в шафу і засів до своєї улюбленої розваги: до математики (О. Маковей);

В жовтому світлі лойовика він устиг безпомилково розібрати відзнаки полковника (Іван Ле і О. Левада);

В Симона замість колишніх офіцерських відзнак лиш сива шапка з довгим червоним шликом... (Б. Антоненко-Давидович).

(1) З відзна́кою – з відмінними оцінками, з найкращими показниками у навчанні та поведінці.

Інститут закінчив [Валерій] з відзнакою. Прийшов на будівництво кмітливим інженером (Микита Чернявський);

Якби не поступив на біофак, він вернувся б у Чернігів і вступив би до педінституту. І теж отримав би диплом з відзнакою (Ю. Мушкетик);

Гуцкова захопила політика, література. У дев'ятнадцять років він з відзнакою закінчив Берлінський університет (з мемуарної літ.);

1952 року Василь Симоненко закінчив з відзнакою середню школу і того ж року став студентом першого курсу факультету журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка (із журн.);

(2) На відзна́ку чого – на честь чого-небудь, для відзначення чогось.

Ще, видно, не прочахли стволи гармат, з яких салютували на відзнаку звільнення Львова, ще не розвіявся гіркувато-задушливий дим бойовища, а ми вже знову лаштуємося в дорогу (Є. Доломан);

До стіни пригвинчена мармурова дощечка: “Пам'ятник на відзнаку повернення Києву Магдебурзького права. Споруджено в 1802 р. Архітектор А. І. Меленський” (В. Нестайко);

Вистава “Блакитна троянда” дана на відзнаку 25-ліття літературної діяльності Лесі Українки (з мемуарної літ.).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

НАГОРО́ДА (те, що дається для відзначення заслуг, достоїнств і т. ін.); ВІДЗНА́КА (нагорода за заслуги в якій-небудь галузі діяльності); ВИ́НАГОРО́ДА, ЗАСЛУ́ГА розм. (те, що є нагородою за якісь послуги або заслуги, платою за працю тощо); ПРЕ́МІЯ (перев. грошова); ПРИЗ (нагорода переможцеві в якому-небудь змаганні). — За участь у такій експедиції вас, напевно, чекає нагорода (З. Тулуб); Лікар Храпков удостоюється високої відзнаки від держави — одержує орден! (І. Ле); Другого дня вони знайшли собі роботу в миловара — дрова пиляли та рубали. Винагорода — по півфунта мила (Ю. Збанацький); Я в свого пана служив І заслуги не получив (П. Чубинський).

ОЗНА́КА (те, що характеризує кого-, що-небудь, відрізняє від інших), ВЛАСТИ́ВІСТЬ, ОСОБЛИ́ВІСТЬ, РИ́СА, ПРИКМЕ́ТА, ВІДЗНА́КА, Я́КІСТЬ, ПОЗНА́КА, ПРИЗНА́КА розм., О́ЗНАК діал. Милий брате, мусить мати Три ознаки людська жінка: Ніжну душу, гострий розум і співучу тиху мову (Л. Первомайський); — Я собі уявляю, як розквітнуть кращі властивості нашого народу (О. Довженко); Кожне нове покоління має свої риси й особливості (з журналу); Хороша, життєрадісна прикмета у мого дідуся була. Від нього завжди повівало оптимістичним вітерцем (С. Ковалів); Всі дідові нащадки придбали бронзовий колір тіла — почесну, довічну відзнаку пустелі (О. Донченко); Високі харчові, смакові та лікувальні якості мають плоди більшості видів глоду (з журналу); Мама іноді.. згадує чомусь ту баржу з камінням як неодмінну познаку своєї молодості (О. Гончар); Чесним, хлопчику, будь у труді,.. Чесність наша признака й гордість і сила свята (С. Крижанівський); Теперішні релігії.. ніяк не можуть входити в ряд ознаків національних (М. Драгоманов).

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-и, ж.

1) Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, особу і т. ін. від інших предметів, осіб.

2) Позитивний вчинок, діяльність, якими хтось відзначається.

3) Нагорода за заслуги в якій-небудь галузі.

4) Знак, що вказує на звання. Диплом з відзнакою.

••

На відзнаку чого — на честь чого-небудь, з метою відзначення чогось.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) (ознака) sign; distinction, discrimination

2) (нагорода) decoration

диплом з відзнакою — honours diploma

відзнаки — військ. insignia of honour

на відзнаку чогось — to mark the occasion of smth.; (про минулу подію) in commemoration of smth.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. жін. роду1. ознака предмета, що вiдрiзняє даний предмет, особу вiд iнших предметiв, осiб2. позитивний вчинок, дiяльнiсть, якими хтось вiдзначається3. нагорода за заслуги4. знак, що вказує на званняотличие сущ. ср. рода

¤ диплом з вiдзнакою -- диплом с отличием

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-и, ж. 1》 Ознака, прикмета, що відрізняє даний предмет, особу і т. ін. від інших предметів, осіб.
2》 Позитивний вчинок, діяльність, якими хтось відзначається.
3》 Нагорода за заслуги в якій-небудь галузі.
4》 Знак, що вказує на звання. Диплом з відзнакою.
На відзнаку чого — на честь чого-небудь, з метою відзначення чогось.

найдено в "Українсько-китайському словнику"

【阴】

1) 特征; 标志, 记号

2) 奖章; 勋章 ◇ На відзнаку (为) 纪念; (为) 庆祝; (为) 表彰

Диплом з відзнакою 优等生毕业文凭

найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

відзна́ка

[в'ід_знака]

-ки^е, д. і м. -ац'і

найдено в "Українсько-польському словнику"

[widznaka]

ж.