ЕНАНТІОСЕМІЧНИЙ

ЕНАНТІОСЕМІ́ЧНИЙ, а, е, лінгв.

Стос. до енантіосемії.

За винятком небагатьох усталених у мові енантіосемічних утворень (слава – “добре ім'я; добра звістка” і “хула; поговір”), енантіосемія є явищем суто мовленнєвим (з наук. літ.);

Енантіосемічний механізм розвитку лексичних значень слова.