ПОПЕЛЮ́ХА1

ПОПЕЛЮ́ХА1, и, ж. Небезпечна хвороба рослин, збудником якої є грибок. Попелюха спричинюється грибами.. Вона характеризується появою на листі дуба та інших листяних порід білого борошнистого нальоту (Лісівн.і полезах. лісорозв., 1956, 143); Грибки попелюхи дуже поширені. Вони паразитують як на дикоростучих, так і на культурних злаках (Профіл. захвор.., 1955, 192). ПОПЕЛЮ́ХА2, и, ж. Один із видів жайворонка; жайворонок чубатий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 185.