СХИБНУ́ТИСЯ, ну́ся, не́шся, док.
1. Утративши рівновагу, похитнутися на бік.
Ой пливе човен, води повен, коли б не схибнувся, Десь поїхав мій миленький та коли б повернувся (з народної пісні);
[Ізоген:] Ти вдержуєш усю будову нашу, хоч сам невидний; а як ти схибнешся, впаде наш стовп, розвалиться наш дім (Леся Українка);
Несе мужик у ночовках Додому свячене: Яйця, паску і ковбаси й порося печене .. І схибнулись нові ночви, Затряслось свячене, І в болото покотилось Порося печене (С. Руданський).
2. на кому – чому, перен. Надміру захопившись ким-, чим-небудь, втратити розсудливість.
– Санка, мабуть, схибнулася на цих шпигунах та пригодах! Але ми з Павликом мовчки слухали її теревені (Ю. Збанацький).
◇ (1) Схибну́тися з ро́зуму – збожеволіти.
-нуся, -нешся, док.
1) Утративши рівновагу, похитнутися.
2) на кому – чому, перен. Надміру захопившись ким-, чим-небудь, втратити розсудливість.
••
Схибнутися з розуму — збожеволіти.