СТЕЖИ́НОНЬКА

СТЕЖИ́НОНЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до стежи́нка. Хай буде добрий чоловік. І щоб у неї [дочки] та у нього Одна стежинонька навік (Воронько, Мирний неспокій, 1960, 62). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 9. — С. 680.