-и, ж.
1) Католицька чи англіканська каплиця, в якій розміщувався церковний хор. || Місце у католицькій церкві, де розміщувалися співаки. || Боковий вівтар. || Домашня церква (в замках, палацах).
2) Хор півчих; хор взагалі, а також змішаний ансамбль із співаків та музикантів. || Великий, висококваліфікований хор. || Колектив виконавців-інструменталістів (напр., бандуристів).
••
А капела — хоровий спів без інструментального супроводу.
Найяскравіша зірка у сузір'ї Візничого.
∗∗∗
У середньовіччі хор співаків при кафедральному соборі, монастирі і при дворі можновладця; з XVI ст. вокально-інструментальний або інструментальний ансамбль; теп. к. називають народні, фольклорні, старовинної музики ансамблі.
ХОР (співочий колектив — виконавець вокальної музики з інструментальним супроводом або без нього), КАПЕ́ЛА, ГУРТ, КАПЕ́ЛІЯ заст.; ПІ́ВЧА (церковний). Народний хор; Академічний хор; Капела бандуристів.
[kapeła]
ж.
kapela муз.
1) (хор) choir
2) chapel
【阴】 合唱团; 唱诗班; 圣咏团