НЕЗДО́ЛЬНИЙ

НЕЗДО́ЛЬНИЙ, а, е, діал. Безсилий. [Чіп:] Слабе дівча, — а пальчика її Одного розігнути я нездольний! (Коч., І, 1956, 515). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 316.