Значение слова "ПОБІДНИК" найдено в 6 источниках

ПОБІДНИК

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

ПОБІ́ДНИК, а, ч., заст.

Переможець.

Тоді-то зрозумів я перший раз, Що не Баярд, борець непоборимий, Не Дон-Жуан, усіх жіночих серць [сердець] побідник, Героєм наших днів, а продуцент, робітник (І. Франко).


найдено в "Українській літературній мові на Буковині"
Побі́дник. Переможець. Ненаситна жадоба власти і зиску є понукою промислової конкуренції, а над тим тяжить, як брудна хмара, несовісність. Кождий боре ся лиш о себе, щоби не дати ся пілкнути. Слабі є жертвами борби, і звичайно найгірший, а не найліпший виходить побідником з тої борби (Товариш, 1908, 176)// див. побідити.
найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч., заст.

Переможець.



найдено в "Словнику чужослів Павла Штепи"

див. перемігший, побідоносець


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
побі́дник іменник чоловічого роду, істота переможець рідко
T: 30