ТАРАБА́Н, а, ч., розм., рідко.
Те саме, що бараба́н 1.
При нім [комісарі] гайдук ішов, щосили Торохтячи по тарабані (І. Франко);
[Голоси (за вікном:)] Військо йде! стережіться! (Всі раптом заніміли. На хвилину чути здалека сурми й тарабани ..) (Леся Українка);
Наперед кінно їхало двоє трубачів, далі йшли два полки стрільців з хоругвами й тарабанами [барабанами] під проводом полковників (І. Крип'якевич).
-а, ч., розм., рідко.
Те саме, що барабан 1).