БУЧА

ГА́ЛАС (безладне звучання багатьох голосів), ГАМ, ГА́МІР, КРИК, БУ́ЧА, ГУК, ГУЛ, РЕ́ПЕТ розм., ГВАЛТ розм., КРИ́КНЯВА розм., ЗИК розм., ОГРО́М діал., ЗА́КОЛОТ розм., ГАРМИ́ДЕР розм., БАЗА́Р розм., Я́РМАРОК розм., РЕ́ЙВАХ розм., КАГА́Л розм., ША́РВАРОК розм., ТАРАРА́М розм., КАЛАБА́ЛИ́К діал. (у супроводі біганини, метушіння); ФУК діал. (при сварці). — У місті дуже багато крику та галасу, а в селі найкраще, й тихо й вільно (Панас Мирний); Скрізь було чути гук, шум, гам, свист (І. Нечуй-Левицький); Мов розв'язався мішок із гамором: крик, зик, пискотня... (С. Васильченко); На розі біля магазину господарчих товарів — знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар); Голоси спліталися в один суцільний гул, і розібрати щось було неможливо (В. Кучер); З несамовитим галасом наїхали (цигани) в своїх халабудах у село.., а потім з не меншим репетом, аніж приїхали, знялися в дорогу (М. Стельмах); І враз — заглушаючи всю метушню і ґвалт — по квартирі розляглися широкі й повнозвучні акорди рояля (Ю. Смолич); Гамір і крикнява поволі влягалися, торговище втихомирювалося (П. Загребельний); У кривчуковському лісі, кажуть, наче ярмарок — гук, огром (Марко Вовчок); За столом здіймався страшенний заколот. Тася вищала, як зарізане порося, стара попадя бурчала (М. Коцюбинський); Гармидер, галас, гам у гаї (Т. Шевченко); Аж на третій яр чути ваш базар! (прислів'я); До приймальні зайшов Гаманюк.. — Що це в тебе за ярмарок? — спитав невдоволено. — Такий сьогодні прийом, — пояснила півголосом (Христя) (М. Ю. Тарновський); Скориставшись відсутністю старших, дівчатка підняли цілий рейвах (М. Олійник); Кагал, гармидер стояв у хаті (Панас Мирний); В школі, де розташована кіногрупа, гамір, шарварок: класами заволоділа дітвора (О. Гончар); Пам'ятаєш, якого наробив ти колись тарараму, коли виїздила екзекуція в Григорівку? (С. Васильченко); Знявся такий калабалик, що хоч вуха затикай (С. Добровольський). — Пор. 1. крик.

СКАНДА́Л (груба сварка з криком, шумом, що набуває розголосу), БУ́ЧА підсил. розм., ТАРАРА́М підсил. розм.; СЦЕ́НА (гостра, різка, неприємна розмова). Сергій побачив, що Майя за перше-ліпше необережне слово ладна була накинутись на нього з кулаками, вчинити публічний скандал (О. Гуреїв); (Ральф:) Ні, Таню. Жодних сімейних сцен немає. Ми з Джен завжди можемо договоритися без сварки (В. Собко). — Пор. 1. бешкет, сва́рка.

БУ́ЧА, і, ж., розм.

1. Великий крик, галас, тривога.

На розі біля магазину господарчих товарів – знов натовп, шарварок, буча (О. Гончар).

2. Сварка, колотнеча.

Добра та ладу не було, а були тільки бучі, колотнеча та сваволя (Панас Мирний);

Як уступливий муж, для спокою в хаті не починав [суддя] ніколи бучі (О. Маковей);

Я .. мусила виконати її розказ, коли не хотіла викликати своєю впертістю гіркої бучі дома (О. Кобилянська);

// Битва, бійка або заколот.

І закипів Дніпро! Такої бучі не бачили ще воїни могучі (П. Тичина).

Збива́ти (зчиня́ти, забива́ти і т. ін.) / зби́ти (зчини́ти, заби́ти і т. ін.) бу́чу див. збива́ти;

(1) Зчиня́лася (здійма́лася, збива́лася і т. ін.) / зчини́лася (здійня́лася, зби́лася і т. ін.) бу́ча:

а) починалася сварка, колотнеча.

На другий день, після появи цього вовкуватого Санька, раним-рано в камері зчинилась велика буча (І. Багряний);

б) починалася битва, бійка, заколот.

Його займали хмари – ся неспокійна небесна людність, за якою він стежив .. Часом здіймались там бучі, народні повстання (М. Коцюбинський).

• ¬ приставка (0): -
• ∩ корень слова (1): БУЧ;
• ∧ суффикс (1): А;

algarabía f, algazara f

поднять бучу — levantar tempestades