ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Одну таємницю треба вже тепер відкрити (Лесь Мартович); Досі ніхто в класі не розкрив цього великого секрету (О. Копиленко); Лихолєтов довго нічим не викривав своїх намірів (О. Донченко); Мовчазна могила нам не з'ясує, що діється в ній (Леся Українка); — Ти ж, Карпе, мовчи, — сказав мені Іван, як кавуни прибрали.. — І матері не хвалися, що бачив сьогодні (Панас Мирний).
ВИЗНАЧА́ТИ (виявляти, розпізнавати що-небудь за певними ознаками), УСТАНО́ВЛЮВАТИ (ВСТАНО́ВЛЮВАТИ), З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИЗНА́ЧУВАТИ рідше. — Док.: ви́значити, установи́ти (встанови́ти), з'ясува́ти. По сонцю визначали час трапезування (Ю. Збанацький); Виноградар справді з зав'язаними очима, самим тільки доторком пальців визначив їм сорок сортів (О. Гончар); Коперник установив, що центром руху Землі й планет є Сонце (з підручника); Кожного ранку Гнат об'їжджав село, щоб встановити, чи всі вийшли на роботу (Григорій Тютюнник); Доки прийшов патруль, ми встигли вже з'ясувати, що Даниленко був з Гадяча (П. Панч).
З'ЯСО́ВУВАТИ (досліджуючи, робити ясним, зрозумілим), ВИЯСНЯ́ТИ, ВИЯ́СНЮВАТИ, ПРОЯСНЯ́ТИ, ПРОЯ́СНЮВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ. — Док.: з'ясува́ти, ви́яснити, проясни́ти, ви́світлити. — Які племена тут жили до нас — ось що хотілось би з'ясувати, — роздумливо мовив Брага (О. Гончар); Він виясняє, яке у робітника навантаження, що у нього не ладиться (О. Копиленко); Пояснення вчителя повинні органічно сплітатися з текстом, — немов випливати з тексту, прояснюючи його (з журналу).
ПОЯ́СНЮВАТИ що (розповідаючи про щось, робити його ясним, зрозумілим, розкривати його особливості тощо), РОЗ'Я́СНЮВАТИ (РОЗ'ЯСНЯ́ТИ), ТРАКТУВА́ТИ перев. книжн., ПОЯСНЯ́ТИ заст.; З'ЯСО́ВУВАТИ, ВИСВІ́ТЛЮВАТИ, ОСВІ́ТЛЮВАТИ розм., ОБ'ЯСНЯТИ заст., ЯСУВА́ТИ заст., ВИЯ́СНЮВАТИ (ВИЯСНЯ́ТИ) діал.; МОТИВУВА́ТИ чим, ПРИПИ́СУВАТИ чому (розкривати причини якоїсь дії чи явища); УТО́ЧНЮВАТИ (УТОЧНЯ́ТИ), ДЕТАЛІЗУВА́ТИ (пояснювати з більшою точністю). — Док.: поясни́ти, роз'ясни́ти, з'ясува́ти, ви́світлити, освітли́ти, об'ясни́ти, ви́яснити, ви́толкувати заст. приписа́ти, уточни́ти. — Револьвер, — пояснював потім папа, — коли стріляєш, треба держати зовсім вгору, а то, дійсно, можна в когось влучити (Ю. Смолич); Терпляче роз'яснюють (комісари), що відступати необхідно, що такий наказ штабарму (О. Гончар); Почав я поясняти бабам, по що я приїхав і що то за машина, але де там! (М. Коцюбинський); Він натхненно і влучно Нас научав про природу і міць тих істот несмертельних І таємниці всесвітні глибоким з'ясовував словом (переклад М. Зерова); В журналах вона.. читала наукові розвідки, які по-новому висвітлювали те або інше питання в науці чи літературі (О. Донченко); Не моя вина, коли мама загубила того листа чи забула про нього (бо не знаю, чим іншим об'яснити те, чому вона не послала його) (Леся Українка); Демид почав йому виясняти, через віщо його знання нездатне (Б. Грінченко); Юнак, сумуючи, зорив Спустілу польову рівнину, І смутку потайну причину Собі він вияснить не смів (М. Драй-Хмара); Від запропонованої мені на другий рік посади інспектора я відмовився, мотивуючи відмовлення своєю молодістю і потай мріючи вчитися (О. Довженко); Таня й сама бачила в собі фізичну зміну, але спершу приписувала її безсонню, що приходило серед ночі і мучило до ранку (В. Гжицький); — Які племена тут жили до нас,.. — роздумливо мовить Брага. — Племена таврів чи хто? — І кіммерійці жили, — уточнює професор. — Сучасники Гомера (О. Гончар). — Пор. 1. тлума́чити.
недок. з'ясовувати, док. з'ясувати
to clear up, to make clear, to clarify, to look into; (пояснювати) to elucidate, to explicate; (встановлювати) to ascertain; (док. тж.) to find out
з'ясувати питання — to clear up the matter
див. з'ясовувати.