ПРИСИ́ЛУВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до приси́лувати;
// приси́лувано, безос. пред.
Як її за нелюба присилувано піти – то було перше страшне її нещастя (Б. Грінченко).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до присилувати. || присилувано, безос. присудк. сл.
Приси́луваний, -на, -не