БОГОПОКЛОНІ́ННЯ, я, с.
Безпосереднє служіння Богу.
Основою людського життя, за Біблією, є правдиве боговшанування та богопоклоніння (з навч. літ.);
В очах жінки це була зустріч єврея і самарянки, пророка і грішниці, зіткнулися дві релігійні традиції, два народи, дві форми богопоклоніння (із журн.).