АМПЛІФІКА́ЦІЯ, ї, ж.
1. літ. Стилістичний засіб, що полягає у нагромадженні однотипних елементів мови: епітетів, синонімів, порівнянь і т. ін. для посилення виразності.
Своєрідністю творчого почерку письменника П. Загребельного є ампліфікація – нанизування і градація порівнянь (з наук. літ.);
Що ж до барокової стилістики першої половини XVIII ст., то тут емблематика, ампліфікація, формульність художньої оповіді дозволяли відтворювати основні характеристики синкретичної культури фольклору через систему стильових умовностей (з навч. літ.).
2. екон. Посилення дії факторів, параметрів у складній системі, коли незначні дії викликають сильний ефект.
Ампліфікація є одним із принципів теорії управління, який стверджує, що у складних системах незначний зовнішній вплив приводить до набагато сильнішої реакції системи (з наук. літ.);
Окремим випадком ампліфікації є відома дія економічних стимулів, коли виплата працівникам певної суми приводить до більшого прибутку, за розмірами несумірного із затратами на їхнє заохочення, завдяки зростанню випуску продукції, підвищенню її якості, скороченню відходів та ін. (з наук.-попул. літ.).
3. біол. Збільшення числа копій ДНК.
У клітині ампліфікація відбувається в результаті реплікації ДНК (з наук. літ.);
У штучних умовах ампліфікація досягається за допомогою полімерної ланцюгової реакції (із журн.).
ампліфіка́ція
• ампліфікація
(лат. amplificatio — розширення)
- одна із стилістичних фігур у худож. л-рі та красномовстві, яка полягає в розвиткові, доповненні і збагаченні думки за допомогою нагромадження однорідних елементів мови: епітетів, синонімів, порівнянь, антонімічних протиставлень тощо. Автори середньовіч. поетик трактували А. як мист-во широкого розвитку теми і багатого словесного виразу. Прикладом може бути латиномовний "Вірш про Богдана Хмельницького" Ігната Бузановського в київ. риториці 1729. А. увиразнює і підсилює настрій, почуття шляхом повторення і градації близьких за значенням понять: "У вечір пестливий і темний, коли завмирає природа, у ночі безмісячні, темні, самотні, осінні, замислені ночі..." (М. Семенко), "Цю жінку я люблю. Така моя печаль, // Така моя тривога і турбота..." (М. Вінграновський). Див. також Хіазм.
М. М. Сулима.
-ї, ж., літ.
1) Стилістичний прийом для підсилення характеристики явища, що полягає у нагромадженні кількох синонімів, однотипних виразів тощо.
2) Збільшення обсягу тексту під час перекладу з однієї мови на іншу.
3) Посилення дії факторів, параметрів у багатофакторній економічній системі.
[amplifikacja]
ж.
amplifikacja liter.
Ампліфіка́ція:
— збільшення, нагромадження [37]
— тут: розширена переробка [42]
Ампліфіка́ція, -ції, -цією